.

Шануймося!
Уже давно встановлено, що такі інфекції як грип, гострі респіраторні вірусні інфекції, а також кір, кашлюк, паротит, дифтерія, вітрянка, частково поліомієліт і нещодавно виникла в Китаї коронавірусна інфекція передаються через повітря з мікроскопічними крапельками слини та слизу, які містять в собі збудників, Вони виділяються з вуст людини при потужних видихальних поштовхах - чханні, кашлю, шмарканню і розмові. Крапельки мають різні розміри - від десятих частин міліметра до тисячних і десятитисячних частин міліметра. Чисельність збудників в цих крапельках тим більша, чим більша крапелька. Натомість дрібні крапельки можуть зовсім не містити збудників.

Кожний видихальний поштовх утворює з цих крапельок інфекційний аерозоль - невидиму хмарину, поперечником до 30 см. Енергія видихального поштовху зумовлює активний пробіг хмарини на відстань не більше 1 метра. Надалі хмарина підхоплюється повітряними плинами і далі рухається пасивно. За рахунок цього хмарина може бути віднесена на десятки метрів.

Хмарини інфекційних аерозолів мало стійке утворення. Воно руйнується за рахунок осідання найбільших крапельок під силою земного тяжіння.Свою здатність до зараження інфекційний аерозоль зберігає не більше десятка секунд. Підчас пасивного руху хмарина може розшматовуватись завихреннями при зустрічі з різними предметами. Якщо на шляху активного і пасивного руху хмарини трапиться людина, то вдихання нею інфекційного аерозолю призведе до зараження. При вдиханні інфекційного аерозолю крапельки осідають на слизових оболонках дихальних шляхів. В точках осадження крапельок збудники інфекції прилипають до клітин слизових оболонок, проникають в них і розмножуються, зумовлюючи цим розвиток інфекційної хвороби. Таким чином, запобігти зараженню значить запобігти вдиханню інфекційного аерозолю, який щойно виділила хвора людина.

Найбільш ефективним засобом профілактики зараження є використання маски або респіратора. Щоб здоровій людині запобігти зараженню, маску треба одягти на ніс і рот. Щоб запобігти розповсюдженню інфекційного аерозолю хворою людиною, маску достатньо одягти тільки на рот. Ніс має бути вільним, аби людина могла дихати.

Користування маскою потрібне насамперед в закритих приміщеннях та салонах міського транспорту. У відкритій атмосфері зараження інфекційними аерозолями майже неможливе. Причина полягає в тому що інфекційний аерозоль швидко розвіюється. Тому користування маскою у відкритій атмосферою практично є зайвим. Але одягання маски у відкритій атмосфері стає абсолютно необхідним при потраплянні у натовп, а також на близькій відстані від людини, яка має ознаки захворювання - кашель, чхання і шмаркання.

У випадках, коли маски нема, захиститися від зараження тим не менше цілком можливо. Якщо в приміщенні є особа з ознаками хвороби, можна надійно заощадити себе від зараження, якщо затамувати подих на 10–15 секунд після того як ця особа чхне, або кашляне. Бажано далі не наражати себе на зайву небезпеку і відійти від неї подалі.

Мікроскопічні крапельки аерозолів мають властивість швидко осідати в мікроскопічно закручених повітряних струменнях. Тому часткового заощадження від зараження можна досягнути диханням через носову хустину, шарф, через комірець, рукавичку або рукав. Зазначена властивість використовується при створенні фільтрувальних тканин, які використовуються в масках. респіраторах та протигазах. Ефективними можуть бути саморобні ватно-марльові маски з чотирьох щарів попередньо випраної марлі. Прання марлі її розлохмачує. А це підвищує її здатність осаджувати аерозольні частки. Крім того вата, що закладаєься між шарами марлі, додатково пвдвищує здатність такої маски затримувати частинки інфекційних аерозолів. Нажаль, неможливо стандартувати і сертифікувати саморобні маски, через що їх застосування припустимо лише в крайніх випадках.

Необхідно батькам знати, як уберегати немовлят від зараження. Утримуючи дитину на руках або в колясці, не давайте собі та іншим дорослим приголублювати її, адже аерозолі, які прицьому виділяються, містять мікроби і віруси, до яких у дитини ще немає імунітету. Єдиний дієвий спосіб заощадження немовлят і маленьких дітей від зараження полягає в суворому дотриманні режиму одягання масок на рот і ніс всіма членами родини при найменших проявах захворювання в когось з них.

У засобах ЗМІ подається суперечлива інформація про неефективність масок для запобігання заражегння краплинними інфекціями. Наприклад, наголошується, буцім маски заощаджують тільки від потрапляння інфекції з вуст хворого назовні. Прицьому невраховується, що фільтрувальна ефективність маски не залежить від того з якого боку вона продмухується інфекційним аерозолем, - спереду чи з протилежної сторони. Треба усвідомити, якщо маски заощаджують від потрапляння аерозолю від хворого назовні, значить вони ефективні і в зворотньому напрямку, тобто вони придатні для захисту від вдихання інфекційного аерозолю від хворого або носія.

Проте зазначені суперечливості виникли не на поржньому місці. Устрій сучасних медичних масок дуже недосконалий, адже вони вкрай нещільно закривають дихальні шляхи людини. Тому вони здатні через непоодинокі щілини, нещільного прлягання до обличчя, пропускати інфекційні аерозолі, особливо найдрібнішого розміру. Саме через таку конструктивну недосконалість коронавірусна інфекція має таке швидке поширення, як зараз.

Закони епідеміології, відкриті видатним українським вченим епідеміологом Л.В. Громашевським, зокрема його другий закон, залишаються невідомим західним науковцям. Саме через це рекомендації ВООЗ нездатні зупинити пандемію коронавірусної інфеції. Згідно другого закону Громашевського механізм передачі інфекції обумовлює локалізацію збудника в тілі людини і зворотньо – локалізація збудника в організмі людини обумовлює механізм її передачі. Аналізуючи інформацію, яка надходить з ЗМІ, ми прийшли до висновку, що пандемія коронавірусної інфекції має дві клініко-епідеміологічні форми. Перша, «катаральна», за якої збуднк вражає слизові оболонки тільки верхніх дихальних шляхів. Це спричиняє більш легкий перебіг хвороби, через те, що при розмноженні, нові покоління коронавірусів потрапляють до відкритої поржнини дихальної трубки і надалі елімінуються з організму при чханні, шмарканні, кашлі і розмові. Такий механізм породжує полідисперсні аерозолі від яких можна захиститися описаними вище способами, в тому числі і з допомогою недосконалих медичних масок.

Але, через сповзання інфекції до бронхіол і альвеол, може виникати «вторинна коронавірусна пневмонія» – друга вкрай небезпечна клініко-епідеміологічна форма. При пневмонії всі покоління коронавірусів накопичуються в місці свого розмноження, обумовлючи цим важкість перебігу інфекції та створення іншого механізму передачі. В уражених альвеолах інфекційний аерозоль утворюється при дихальних екскурсіях легень за рахунок злипання-розлипання стінок та барботажу. За рахунок такого механізму відразу утворюється дрібнодисперсний аерозоль, який виділюється при диханні. Тому довкола хворого утворюється невидима хмара дрібнокрапельного аерозолю, яка тривалий час не осідає і має властивість проникати в усі нещільності притуляння маски до поверхні лиця. При вдиханні дрібнодисперсного аерозолю, на відміну від великодисперсного, його частинки не затримується у верхніх дихальних шляхах, а безпосередньо інфікуютль альвеоли легень. В такий спосіб утворюється первинна коронавірусна пневмонія. Уберегтися від неї можливо лише з допомогою респіраторів, які щільно притуляються по хвилястої поверні лиця.

Миття рук, яке рекомендують як спосіб профілактики зараження, не може вплинути на аерозольний механізм передачі інфекції. Не передається інфекція і при рукотисканні між захворілим і здоровою людиною. В подібних випадках зараження відбувається не через долоні і шкіру, а за рахунок, супроводжуючого рукотискання, виділу інфекційного аерозолю при голосовому привітанні людей.

Розповсюдження короновірусної інфекції невипадкове. Воно свідчить про повну неефективність, можливо навіть шкідливість, рекомендацій західноєвропейських епідеміологів. До таких рекомендацій належить заборона виходу на вулицю і загоняння людей в приміщення. Саме закриті приміщення і салони міського транспорту через режим майже нерухомого повітря забезпечують найактивнішу передачу інфекційних аерозолей. Треба усвідомити також, що сезонність крапельних інфекцій, тобто їх розповсюдження в осіньозимовий період, є наслідком тривалого перебування людей в закритих приміщеннях і салонах міського транспорту. Саме цей чинник є провідною причиною розповсюдження цілої навали таких інфекцій, як грип, ГРВІ, «дитячих інфекцій», а тепер ще й коронавірусної хвороби. Всі інші причини на кшталт авітамінозу, зниження імунітету, дефіциту сонячного опромінення, сухості повітря і т. п. мають другорядне значення. Треба також знати, що епідеміологія як наука мала розвиток лише на теренах Радянського Союзу, зокрема в Україні, в той час як на Заході епідеміологією вважали одним з статистичних методів. На наш погляд докорінна помилка західноевропейського пiдходу до цієї проблеми полягає в тому, що найефективніший протиепідемічний захід, яким є перерив механізму передачі, не враховується як провідний. В значній мірі це зумовлюється використанням архаічного терміну «повітряно крапельної» передачі інфнкції, який спотворює раціональне уявлення про епідемічний процес, зокрема при коронавірусній інфекції. Вилучення цього архаїчного терміну і заміна його на новий «аерозольно-аспіраційний», нещодавно запропонований вченою епідеміологинею А.П. Подаваленко, відкриває позитивну перспективу в розвитку епідеміології, зокрема в подоланні пандемії коронавірусної інфекції.

Тепер основне – що робити?

✅Перше. Зобов’язати населення одягати маски в транспорті, магазинах, на робочих місцях, а також вдома, якщо в родині хтось захворів.

✅Друге. Вдосконалити конструкцію масок так, щоб вони щільно прилягали до лиця. Налагодити їх масовий випуск.

✅Третє. Не залякувати населення перебуванням на свіжому повітрі, а пропагувати це. Також всюди де є системи примусової вентиляції включати їх коли в приміщенні є люди.

✅Четверте. Епідеміологія не футбол, одже при розробці і впровадженні протиепідемічних заходів керуватись вітчизняним науковим надбанням.

✅П’яте. Продовжувати заходи обсерваційного і карантинного штабу, а нові заходи приймати зі згоди професійних епідеміологів.

Доктор медичних наук,епідеміолог

В.П. Жалко-Титаренко

 

 

gallery/89918437_2936514239772431_1267377761660436480_n