Владислав Заскалета – спортсмен Спеціальної Олімпіади України з села Тернівка Черкаської області. Йому 52 роки, і вже близько 10 років він є частиною родини СОУ.
У серпні 2026 року з прапором Спеціальної Олімпіади України Владислав здійснив неймовірну велоподорож Україною. Його шлях склав 1861 км. Цю відстань спортсмен подолав за 126 годин.
Ідея великого велопробігу народилася після участі Владислава у Всеукраїнських змаганнях СОУ з велоспорту, які проходили у Вінниці у 2024 році. Туди він також дістався велосипедом із рідної Тернівки — майже 400 км в один бік. На змаганнях Владислав успішно виступив, а згодом вирішив: «хочу проїхати Україною, щоб розповісти людям про Спеціальну Олімпіаду України, про силу спорту, віри та наполегливості».
Маршрут Владислава пролягав через Черкаську, Вінницьку, Хмельницьку, Чернівецьку, Івано-Франківську, Львівську, Волинську, Рівненську, Житомирську та Київську області.
Це була не просто спортивна подорож. Це був шлях витримки, мужності й віри. Владислав ночував на автобусних зупинках, спав у спальному мішку, харчувався простими бутербродами, пив чай, каву та воду. Коли під’їжджав до міста і лунав сигнал повітряної тривоги — зупинявся й чекав. Щодня о 9:00 він робив зупинку на хвилину мовчання, щоб вшанувати пам’ять загиблих українців.
Та найбільше у цій подорожі Владиславу запам’яталися люди. На його шляху було багато доброти: хтось пригощав сніданком, обідом чи вечерею, хтось питав про здоров’я, хтось просто бажав сил і щасливої дороги. Попри постійні тривоги, загрози балістичних ударів, жах війни Владислав бачив, наскільки українці лишаються щирими, небайдужими й готовими підтримати одне одного.
Особливо теплою стала зустріч у Луцьку з директоркою відокремленого підрозділу СОУ Волинської області Катериною Свіщевою та спортсменами Спеціальної Олімпіади України.
Під час мандрівки Владислав зустрічав й інших людей, які долали великі дистанції. У кожного з них була своя мета, свій шлях і свої випробування. А його метою було показати: спорт об’єднує, надихає і допомагає вірити в себе навіть у найскладніші часи.
Велопробіг Владислава — це історія не лише про кілометри. Це історія про віру, силу характеру, людяність і любов до України. Наш спортсмен мріє, щоб після Перемоги такі подорожі стали масовими. Щоб люди більше мандрували Україною, займалися спортом, зустрічали нових друзів і доводили собі та світу: немає нічого неможливого, якщо маєш мету, бажання і віру в себе.
Пишаємось нашим спортсменом та дякуємо всім, хто підтримує рух Спеціальної Олімпіади України. Разом ми створюємо простір, де кожного бачать, підтримують і вірять у його можливості.
