Щороку 2 квітня світ відзначає Всесвітній день поширення інформації про аутизм — подію, спрямовану на підвищення обізнаності суспільства про розлади аутистичного спектра (РАС) та сприяння інтеграції людей з аутизмом у соціальне життя.
Що таке аутизм і розлад аутистичного спектра (РАС)?
Аутизм — це складний нейророзвитковий стан, який проявляється в ранньому віці і триває протягом всього життя людини. Він впливає на спосіб сприйняття і взаємодії з навколишнім світом, а також на соціальну комунікацію і поведінку. Люди з аутизмом можуть мати різні рівні розвитку, тому цей стан часто називають розладом аутистичного спектра (РАС).
Аутизм vs. РАС: в чому різниця?
Термін аутизм часто використовується для позначення різних форм цього нейророзвиткового стану. В той час як РАС є більш сучасним і точним терміном, що охоплює широкий спектр порушень, які можуть варіюватися від легких до важких форм. У РАС включаються різні розлади, такі як класичний аутизм, синдром Аспергера, розлад неназначеного типу та інші.
Основні характеристики РАС:
-
Труднощі в соціальній взаємодії та комунікації. Люди з РАС часто не розуміють соціальних норм, не мають інтересу до спілкування або мають обмежене розуміння невербальних сигналів.
-
Повторювана поведінка. Це може бути стереотипне рухання тіла, повторення дій або використання предметів певним способом.
-
Чутливість до сенсорних стимулів. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно чутливими до шуму, світла, текстур чи запахів, або, навпаки, мати знижений рівень чутливості.
Стереотипи про РАС
Існує багато непорозумінь і стереотипів, пов’язаних з аутизмом та РАС. Деякі з них:
-
Люди з аутизмом не хочуть спілкуватися. Це не так — багато людей з аутизмом прагнуть взаємодії, але їм складно знаходити правильний спосіб комунікації.
-
Усі люди з аутизмом мають особливі здібності (наприклад, геніальність у математиці або музиці). Хоча деякі люди з РАС мають унікальні таланти, це не є правилом для всіх.
-
Аутизм можна «виростити» або вилікувати. Аутизм — це не хвороба, а нейророзвитковий стан, і не існує лікування, яке б «вилікувало» його повністю. Але раннє втручання та підтримка можуть допомогти людині досягати значних успіхів.
-
Люди з аутизмом завжди мають проблеми з інтелектом. Це не так, бо люди з РАС можуть мати нормальний або навіть високий рівень інтелекту. Різноманітність проявів РАС означає, що кожна людина є унікальною.
Для людей із аутизмом притаманний високий рівень тривожності. Проте, щоби опанувати цю тривогу та почуватися в безпеці, людям із РАС потрібна впорядкованість: розклади, заздалегідь визначений порядок дій, рутини і звичні маршрути. Довідник безбар’єрності, створений за ініціативою Олени Зеленської «Без бар’єрів» наводить такі поради щодо спілкування з людьми з РАС:
- Поважайте розклад і ритуали людини з аутизмом. Те, що може бути дрібницями для вас, є вкрай важливим для нього чи для неї. Якщо ви пропонуєте нову активність, дайте людині час на осмислення, будьте готові, що їй це може не сподобатись, і прийняти такий вибір.
- Те ж стосується і подарунків. Людина з РАС не завжди може миттєво висловити свої почуття чи подяку – це для неї сюрприз і порушує встановлений порядок дій. Тому до такого досвіду потрібно готувати. Так само треба прийняти, що людині може не сподобатись подарунок і вона не робитиме вигляд, що вона у захваті, для ввічливості.
- У розмовах з людьми з РАС паузи в очікуванні відповіді необхідно робити трохи довшими – від 30 секунд до хвилини. Тримайте м’який фокус на людині – дивіться десь на середину лоба, а не в очі. І будьте готовими до того, що людина не дивитиметься на вас, а наприклад, розвернеться вбік. Це – спосіб самозаспокоєння. Також методами заспокоєнням можуть бути якісь рухи, розкачування чи вигуки. Це потреба нервової системи людини.
- Висловлюйтесь чітко і не давайте обіцянок. Ви можете забути про сказане, а людина чекатиме на виконання.
- Також краще не говорити припущеннями. Якщо ви сумніваєтеся, варто сказати чітке «ні» і спробувати пояснити чому.
- Не варто також використовувати метафори, слова у переносному значенні, епітети, адже люди у спектрі все сприймають буквально. Натомість бажано говорити простими короткими реченнями. Також треба розуміти, що люди з РАС не завжди розуміють якісь інтонації, вирази обличчя та жести, тому уникайте натяків і говоріть прямо.
- У спілкуванні з людьми з РАС, як, власне, із іншими людьми, потрібно навчитися сприймати все як є і не намагатися «переробити» людину.
Роль спорту для людей з РАС
Спорт має величезне значення для розвитку людей з РАС, оскільки він дозволяє:
-
Покращувати фізичне здоров’я: Заняття спортом сприяють розвитку моторики, координації, сили, витривалості та зміцнення імунної системи.
-
Сприяти соціалізації: Спорт надає можливість людям з аутизмом взаємодіяти з іншими в структурованому середовищі, що полегшує процес комунікації та інтеграції в суспільство. Спільні тренування з іншими дітьми та дорослими допомагають їм розвивати навички співпраці та командної роботи.
-
Поліпшувати емоційний стан: Фізична активність сприяє вивільненню ендорфінів — гормонів щастя, які допомагають знижувати рівень стресу та тривожності, що часто буває у людей з РАС.
-
Розвивати концентрацію та самоконтроль: Спорт навчає самодисципліни, вміння дотримуватися правил і структури, що дуже важливо для людей з аутизмом, які часто потребують чітких інструкцій і передбачуваних умов.
-
Підвищувати впевненість у собі: Завдяки досягненням у спорті люди з аутизмом можуть відчути себе успішними, отримати позитивне підкріплення і покращити свою самооцінку.
Особливе значення має інклюзивний спорт, де люди з РАС тренуються разом з іншими спортсменами без порушень розвитку. Це дозволяє створити здорову соціальну взаємодію, де людина з аутизмом стає частиною спільноти, а не ізольованою особистістю.
Спільнота, розуміння та підтримка — ключ до успіху
Аутизм і РАС — це не вирок, а лише одна з можливих форм розвитку. Розуміння цих станів, зменшення стереотипів і підтримка з боку суспільства є основними факторами, що дозволяють людям з аутизмом досягати успіхів у різних сферах життя. Спорт є важливим інструментом для покращення фізичного, емоційного та соціального благополуччя людей з РАС, і має величезний потенціал для їх інтеграції в суспільство. Підтримуючи таких людей, ми робимо наше суспільство більш відкритим і інклюзивним.